Масляна

 Масляна, або Масниця — останнє, напевне, найвеселіше, найгучніше свято зимового циклу. Воно супроводжується народними гуляннями, ярмарками, виставами, іграми, карнавалами та багатими застіллями.
Історія святкування Масляної сягає своїм корінням у далеке минуле, коли давні слов'яни збиралися разом, щоб здійснити обряди проводів зими та зустрічі весни. Згодом Християнська церква включила це свято у свій календар. Масляна не має чітко визначеної календарної дати. Вона святкується на останньому тижні, який передує початку Великого посту. За церковною традицією цей тиждень називається Сирним, або Мясопусним — через набір страв, які прийнято готувати в цей період.
Релігієзнавчий словник дає таке визначення Масляної (Масниці):
Масниця — аграрно-містичне свято давніх слов'ян, приурочене до зустрічі весни. Відзначається на тижні, який передує посту. Обряди Масниці орієнтовані на сприяння приходу весни, «посилення» сонця (поїдання круглих млинців, запалювання колеса тощо), забезпечення достатку, доброго врожаю, приплоду домашніх тварин. Давнє народне свято на честь пробудження природи, приходу весни.

Структурно Масляна поділяється на три частини:
– зустрічний «переломний» понеділок;
– широкий четвер;
– прощена неділя.
У перший день Масляної традиційно готують холодець зі свинячих ніжок і святкують. Це так звані «ніжкові заговини». Молодь після вечері збирає кістки і кидає їх у ворота. За народним повір'ям, якщо людина не докине до воріт кісткою, то не доживе до Великодня. Тож, можна уявити, як далеко залітали кістки.
Традиційним саме для Масляної є обряд, який в народі називають «Колодки», або «Колодій». Молодиці (заміжні жінки) зранку в понеділок ідуть до корчми, кладуть на стіл палицю — колодку. Потім усі почергово обмотують цю палицю полотном, наче сповивають її. Це дійство має назву «справляння колодки». Жінки святкують і вітають одна одну з народженням колодки. Коли молодиці нарешті розходяться, колодка лишається на столі до наступного дня. Так вони збираються аж до суботи:
понеділок — колодка народилася;
вівторок — колодка похрестилася;
середа — колодкові похрестини;
четвер — колодка померла;
п'ятниця — похорон колодки;
субота — оплакування колодки.
За народними уявленнями, господині повинні зустрітися в четвер і добре погуляти. Вважається, що від цього худоба буде здоровішою. А от прясти на цьому тижні категорично забороняється, бо вважається, що у цьому разі масло буде гірке. Також жінки ходять по хатах, де є неодружені парубки або дівчата, і прив'язують їм колоду до ноги, ніби кару за те, що не одружилися. Це можуть робити і дівчата хлопцям. Але в такому разі колоду прикрашають стрічками і прив'язують до лівої руки. Хлопці ж мусили давати дівчатам відкуп — гроші або подарунки.
Дуже важливим етапом святкування Масляної є частування тещі, яке відбувається у п'ятницю. Саме від цього звичаю веде свій початок вислів «до тещі на млинці». Зять урочисто везе тещу до себе на гостини. Запрошуються й інші родичі. Гостей щедро частують. Це не просто застілля, а своєрідна передача досвіду. За старих часів нехтування цією традицією могло обернутися образою тещі, зневагою від родичів та осудом громади. Зараз цієї традиції дотримуються менш строго.
Головною стравою на Масляну традиційно вважають млинці. Оладки та млинці — обрядова страва слов'ян з язичницьких часів. Але на Україні на Масляну прийнято готувати вареники з сиром, гречані млинці на смальці чи маслі. Ті українці, які ретельно дотримаються звичаїв, намагаються кожного дня протягом усього тижня варити вареники. А перший млинець, спечений в цей період, призначається для поминання померлих. Іноді цей млинець віддають жебракам, щоб і вони поминали померлих близьких людей.
Найцікавішим та найважливішим для християнського люду завжди був останній день Масляної — Прощена неділя. Це суто християнський обряд, за яким не можна вступати до Великого посту з гріхами на душі. У цей день люди ходять один до одного і просять пробачення за провини, образи, гріхи. Це є прояв великої мудрості народу. Таким чином залагоджуються конфлікти та різні негаразди між людьми. Першими просять одне в одного пробачення священики і парафіяни одразу після вечірньої служби.
Селяни в цей день традиційно прогнозували погоду:
Яка Сиропусна неділя, такий і Великдень.
Якщо сонце сходить вранці, то й ранньою видасться весна.
Не обходиться у цей день, звичайно, і без давньослов'янських обрядів. Найвідомішим з них є обряд спалювання опудала зими. Люди співають, танцюють, радіють приходу весни, пробудженню природи.
За гучними розвагами і щедрими частуваннями проходить Масляна. Загалом побожним людям цей тиждень дає змогу досхочу попоїсти напередодні посту, а іншим — порозважатись. Після останньої скоромної вечері люди готуються до довгого та суворого Великого посту. Саме з цим пов'язані відомі прислів'я:
Не завжди коту Масляна.
Масляна, Масляна, яка ти мала, — якби ж тебе сім неділь, а посту одна.